Андрій Будник, кандидат мистецтвознавства,
голова секції плаката і графічного дизайну КОНСХУ,
заслужений художник України,
доцент кафедри графічного дизайну КНУКІМ
Секція плакату і графічного дизайну КОНСХУ у галереї «Митець». 1954–2024
Історія українського плаката нерозривно пов’язана із галереєю «Митець». І не тільки обслуговуванням поточної виставкової діяльності (який вернісаж без афіші!), а й діагностикою зміни сенсів існування суспільства. Найстаріші документальні свідчення стосовно діяльності галереї нагадують про ідеологічну ангажованість жанру у 1950-х рр., проте вже у 1970-х попри номенклатурні нормативи на виставках корифеїв плакатної справи Федора Глущука і Тимофія Лящука вже знаходимо національно забарвлену складову.
У роки Перебудови і Незалежності, попри складний економічний стан образотворчого мистецтва, фіксувалося помітне зростання активності українського плакатного мистецтва і графічного дизайну в сучасному художньому і суспільному житті. Таке є закономірною реакцією здорового суспільства на потреби та виклики часу і було спричинено поточною проблематикою. Завдяки активній соціальній позиції учасників плакатного руху, новітньому програмному забезпеченню, передовим друкарським технологіям у традиційного плаката і споріднених з ним різновидів графічного дизайну почалося «друге дихання». Болісний період позбавлення державних замовлень було подолано, а плакат і графічний дизайн знайшли нові способи функціонування, відмінні від принципів радянської доби і незалежні від офіційного фінансування.
Із зміною поколінь у плакатній гільдії відбулася заміна рукотворного плакату у виконанні майстрів старої формації на компьютерний постер, надрукований у цифровий спосіб, від нової генерації. Певною віхою стало доповнення назви секції плаката дефініцією «графічний дизайн», що побачимо на афіші традиційної секційної виставки у «Митці» 2001 року.
В межах підведення підсумків попередніх десятиліть у галереї відбулися ретроспективні виставки Володимира Вештака, Ірини Вештак-Остроменської, Юрія Воєводи, Володимира Гавриленка, Лідії Даценко, Тетяни Дем’яненко, Євгена і Клавдії Кудряшових, Георгія Шевцова. Маркерами мистецького визнання стали і щорічні нагородження членів Секції Премією ім. Георгія Нарбута за найкращий твір певного року. Від започаткування Премії її отримували у стінах галереї (за абеткою): Олена Батенко, Андрій Будник, галерея «Майстерня» Ірини Вештак-Остроменської і Володимира Вештака, Валерій Вітер, Олексій Кохан, Світлана Кошкіна, Тамара Поліщук, Георгій Шевцов, навчально-творча майстерня графічного дизайну НАОМА під керівництвом Віталія Шості, Роман Шостя.
Активно діяло протягом останнього десятиліття й студентське середовище – навчально-творча майстерня графічного дизайну НАОМА під керівництвом Віталія Шості, а також факультет дизайну і реклами КНУКІМ і кафедра мистецтв КУК. Знаковими подіями у художньому житті Києва стали виставки у оновленому форматі – у вітринах галереї, що дозволило використовувати її ресурс цілодобово і безкоштовно. Таким був арт-проєкт «Stop COVID-19», який став першою галерейною виставкою у Києві під час епідеміологічних обмежень 2020 року. Так само, студентський плакатний проєкт «На сніданок була війна» було відкрито у вітринах 12 квітня 2022 року – лише за 10 днів після звільнення Київської області від російських загарбників, що також є своєрідним рекордом. Отже прийом, який єднає діяльність плакатистів із практиками «Вікон ЮГРОСТА» і «Всесоюзної вітрини плаката» у Одесі 1988 року, отримав нове життя завдяки екстремальним умовам, коли інші жанри мистецтва практично замовкли. Надалі, подібна форма експонування застосовувалася у арт-проєктах «Виміри Незалежності» (серпень 2022 р.) і «Ґвалт» (липень 2023 р.). Останній проєкт розширив межі експонування робіт тільки членів Київської організації, а надав можливість показати свій творчий доробок у галереї художникам з інших країн, що вивело діяльність спілчанської площадки на новий міжнародний рівень. Ще одним полем використання галерейних можливостей стало проведення віртуальних виставок на сайті «Митця».
Певним маркером зростаючого суспільного значення мистецтва плаката стала увага мистецтвознавчої науки до розвитку жанру. Продемонстровані у галерейних стінах твори давали поштовх для написання чисельних матеріалів, у тому числі наукових статтей, оприлюднених у фахових журналах відповідних категорій, або тез і доповідей на науково-практичних конференціях.
У підсумку зазначимо, що формотворчі ознаки українського плакату все більше наближаються до світових дизайнерських трендів, не втрачаючи національної специфіки, а, навпаки, використовучи її за джерело. І значущу роль у цьому процесі відіграє така локація, як галерея КОНСХУ «Митець».
