ВАСИЛЬ МІЩЕНКО прийшов у мистецтво вже зрілою людиною, маючи професійну юридичну освіту. Так склалася доля, що після університету він почав працювати в Дирекції художніх виставок України Міністерства культури України. Це був 1973 рік. Малював він ще з малку. Відвідував художню студію, отримував нагороди на дитячих конкурсах. Але професійним художником себе не бачив. І от майже випадковий збіг обставин змінює все його життя. Навколо нього вирує творча атмосфера. Він починає приймати участь у створенні художніх виставок. Бачить найкращі зразки сучасного українського образотворчого мистецтва. І в нього самого знову прокидається потяг до живопису. Все його оточення сприяє саме цьому.
Міщенко знайомиться з відомими українськими художниками та мистецтвознавцями, і один з найвизначніших українських художників, академік, Народний художник СРСР Михайло Гордійович Дерегус, помітивши його талант, став його вчителем. Поруч з М. Г. Дерегусом в його майстерні Василь Міщенко пропрацював чотири роки. Це була велика школа.
Вже з середини 80-х років він починає приймати участь у виставках, як художник. Його помічають. Музеї почитають закуповувати його твори для своїх колекцій, Він захоплюється портретом, пейзажем, натюрмортом. Віддає данину і тематичній картині. Тоді ще він працює в більш реалістичній манері. Серед найбільш цікавих робіт того часу “Господар та господиня”, “Портрет старої”, “На околиці”, тощо. Твори Василя Міщенка цього періоду знаходяться в багатьох музеях України, таких як Харківський художній музей, Хмельницький художній музей, Переяслав-Хмельницький історико-культурний заповідник, Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник, Київський музей сучасного мистецтва та інші. Його роботи потрапляють за кордон і мають там успіх. Експерти всесвітньо знаного аукціону “Christie’s” відбирають його твір “Осінній ранок” на перший аукціон українського сучасного мистецтва в Лондоні (1990 рік). З нього він був придбаний у приватну колекцію.
На цей час припадає новий період його творчості. Роботи Василя Міщенка стають яскраво декоративними з насиченими кольоровими плямами, широкою манерою письма. Тепер він вирішує перш за все колористичні завдання. Чи не одним з перших київських художників він став застосовувати виключно мастихін, наносячи фарбу широко, розкуто, пастозно.
Поряд з творчою роботою Василь Міщенко продовжує свою діяльність в Дирекції виставок. За його участі створено десятки каталогів найвідоміших українських митців. Він репрезентує творчість українських художників за кордоном. Знаходячись у самій гущі творчого процесу розвитку сучасного українського мистецтва, він добре бачить як позитивні зрушення, так і його вади. В той час, на початку 90-х років найкращі твори українських художників опинялися у приватних колекціях за межами України. Від цього періоду залишалися суцільні білі плями. І якраз тоді зароджується ідея приватної збірки українського сучасного образотворчого мистецтва. Протягом більш ніж шести років було зібрано біля чотирьох тисяч творів. На базі цієї колекції і відкрився у 2005 році приватний музей сучасного образотворчого мистецтва, першим директором якого став Василь Міщенко.
Тоді в нього просто не вистачало часу на свою творчість. І згодом відчув що саме цього йому недостає та з головою поринув у творчу працю. Він створює багато нових полотен, які демонструє на декількох персональних виставках. В нього з’являється потреба знайти нові засоби самовиразу. У своїй творчості митець тепер поєднує надбання реалістичної школи із здобутками художніх напрямків імпресіонізму та постімпресіонізму. Майстер пейзажу та натюрморту він опановує свій власний неоімпресіоністичний стиль відтворюючи всю красу та мінливість навколишнього світу. Василь Міщенко завжди різний і несподіваний. Постійний пошук — це головна риса його творчості.
