«ТАМ, ДЕ ЛОТОС ПАХНЕ БОЛОТОМ»
Лотос – одна з найкрасивіших квіток, яка є традиційним символом чистоти в буддизмі. Ця чудова квітка народжується в каламутній, болотяній воді, проте з’являється на світ чистою, уособлюючи собою не прихильність до сансари, безпосередньо прибуваючи в ній.
Ноти акварельної рослини солодкі і свіжі, але дуже швидко починають віддавати присмаком болота, ріжуть нюх і доводять до нудоти. Тому багато хто вирішує милуватися ним на відстані, по порошинці знаходячи цей ні на що не схожий аромат квітки в інших запахах цього світу.
Так трапляється і з деякими людьми у цьому житті. Яскраві, як бенгальський вогник в новорічну ніч, що заповнює собою кожну частинку простору, доводячи до хтивості. Існуючі тільки в моменті «тут і зараз», які не мають ні вчорашнього, ні завтрашнього дня.
Це історія про людей, які свідомо обрали свій шлях. Шлях думаючого. Це історія про справжніх маленьких воїнів, які стійко витримують сильний накат хвиль життєвих колотнеч. І щоразу, виходячи із шторму, їхні старі концепції та спосіб життя вмирають, і вони смиренно і з вдячністю приймають нову реальність існування.
Анастасія Кузьменко – народилася 14 серпня 2001 р. у м. Києві. У 2017 році екстерном закінчила художню школу. У 2019 році вступила до Київського національного університету культури та мистецтв на кафедру графічного дизайну.
Любов до образотворчого мистецтва, зокрема до графіки, прокинулася в дуже ранньому віці.
«Пам’ятаю, як мама в дитинстві ховала від мене чорні фломастери та олівці, тоді її дуже турбувало, що для мене не існує іншого кольору, а малювала я завжди і скрізь, і далеко не гарних і щасливих принцес, а побутові сцени з життя маленької людини, які вже тоді були наповнені часткою трагізму. Напевно, я народилася з прошивкою, що звичне щастя людей – мішура, яка нічого не варта. Сенс у тому, щоб отримати певну кількість досвіду, як позитивного, так і негативного, і піднестися над ним. Ми тут для того, щоб навчатися та вдосконалюватись. У рамках масштабу своєї особистості».
Іншим головним захопленням у віці 8 років стала азіатська культура. У 14 років зайнялася вивченням корейської та японської мов, мріючи поступити на перекладача. Проте, за рік до вступу змінила своє рішення та пов’язала життя з мистецтвом.
Відправною точкою творчої діяльності можна вважати участь у виставці плакатного проекту «На сніданок була війна» у березні 2022 року, назва якого і була взята з роботи Анастасії. Робота була підписана творчим псевдонімом «YADSUN», який складався з двох частин: у першому складі «yad» зашито два слова – «я» і «пекло», «sun» – «сонце». Дослівно: «отруйне сонце». Але вже у серпні відмовилася від псевдоніма та почала використовувати справжнє ім’я.
«Спочатку мені здавалося, що псевдонім – хороша ідея, тому що, підписуючи роботи не своїм ім’ям, я ніби прибираю частку концентрації своєї присутності в роботах, якого і так багато. А потім мені стало некомфортно. Я зрозуміла, що вся моя творчість, включаючи і мене саму, спрямована на руйнування, а це те, від чого я бігла все своє життя. «Лотос» – це певною мірою моя автобіографія та фінальна точка життєвого етапу довжиною у 21 рік, після якого, сподіваюся, я назавжди попрощаюся з мінусовими проявами та руйнуваннями. Насамперед, із руйнуванням самої себе».
Виставки:
– Плакатний проєкт «На сніданок була війна». Київ. Березень, 2022 р.
– Плакатний проєкт «На сніданок була війна-2». Київ. Травень, 2022 р.
– Плакатний проєкт «Twórczy Opór». Краків. Травень, 2022 р.
– Виставка ілюстрацій «UKRUTTЯ». Київ. Червень, 2022 р.
– Плакатний проєкт «Twórczy Opór». Ягеллонський університет. Краків. Червень, 2022 р.
– XI Виставка-конкурс ім. Георгія Якутовича. Київ. Серпень, 2022 р.
– Мистецькій проєкт «Виміри Незалежності». Київ. Серпень, 2022 р.
– Плакатний проєкт «На сніданок була війна». Музей історії Києва. Вересень, 2022 р.
Очень талантливая художница !